Як помічник стає героєм, і як це впливає на текст: фентезійна трилогія Р. Гобб «Асасин»

Abstract

У статті аналізується центральний персонаж трилогії Робін Гобб «Асасин» (Farseer («Провісник») в оригіналі) Фітц Чівелрі, який, відповідно до морфологійних і функційних характеристик, ідентифікується у структурі мономіфу фентезійного тексту як помічник/друг. Уведений в оповідь Робін Гобб як герой, він частково зберігає свої функції помічника, частково ж реалізується як герой. Серед ознак, які зберігаються, виділяються такі: драматичний бекґраунд та унікальні надлюдські здібності. Він також реалізується як захисник, проте ця функція обмежена: він не є типовим героєм-воїном, отже, не є безстрашним, природно боїться за своє життя й рятує його. Водночас є характеристики, які не повною мірою реалізуються персонажем в оповіді. Так, до них авторка статті відносить те, що персонаж не включений у боротьбу за престол, не прагне влади, реалізується головно у служінні іншому й не є тим, хто безпосередньо перемагає Зло. Такі структурні зміни персонажа, зрозуміло, призводять до певних змін художньої концепції фентезійного тексту трилогії «Асасин» Робін Гобб. Авторка наукової статті наголошує, що змінюються кут зору оповіді (акцентується мотив самопошуку, а не два поспіль: самоідентифікації й боротьби за владу), структура її ключових мотивів (суттєво зменшується важливість боротьби за владу для персонажів), спосіб осмислення героя, який перемагає Зло, тощо.