Переклад дієслів, що вводять пряму мову, у британській літературі (на прикладі серії романів Дж. Страуда «Агенція «Локвуд і Ко»)

Abstract

У статті з’ясовано особливості перекладу українською мовою дієслів, що вводять пряму мову, у текстах творів британської художньої літератури, та здійснено аналіз текстів українських перекладів серії романів Джонатана Страуда «Агенція «Локвуд і Ко». З’ясовано, що проблема семантичної і стилістичної інтерпретації прямої мови та добору дієслів, що вводять пряму мову, під час перекладу англомовних творів художньої літератури українською мовою належить до постійно актуальних і викликає активні дискусії серед перекладознавців, мовознавців та критиків. Зокрема, існують суттєві розбіжності в думках науковців щодо доцільності й правомірності використання лексичних замін для конкретизації дієслів під час перекладу українською мовою. Тоді як одні дослідники вважають, що перекладачі недостатньо використовують синонімічне багатство української мови для того, щоб урізноманітнити її та увиразнити художній текст, інші перекладознавці й критики перекладу переконані в тому, що подібні перекладацькі заміни є недопустимими змінами оригінального художнього тексту і демонструють некоректний підхід перекладача до своєї роботи. Так, перекладацькі прийоми одні науковці вважають удалою творчою знахідкою, що допомагає узгодити оригінальний текст із нормами української стилістики, інші – серйозним порушенням і неправомірним спотворенням авторського художнього твору. Доведено, що другий підхід є притаманним для дослідників із західних країн, що значною мірою спричинено особливостями культур і, як наслідок, відображено в нормах західноєвропейських мов.