Естетична функція асоціонімів у тексті есе Юрія Андруховича

Abstract

Статтю присвячено актуальній темі – лінгвістичному аналізу лексико-стилістичних одиниць, які є засобами конструювання образності тексту есе. У статті здійснено опис наукових поглядів на асоціонім як лінгвістичну категорію, проаналізовано структуру (одно-, дво, трико- момпонетні та інші види), семантику (визначено чотири лексико-тематичні групи асоціонімів) й функційний потенціал асоціонімів у тексті есе Юрія Андруховича. Мета статті – дослідити естетичну функцію асоціонімів у текстах есе Юрія Андруховича. Доведено, що базою творення однокомпонентних асоціонімів є лексеми різного частиномовного простору, зокрема іменники (однокореневі, композитні, субстантиви) та займенники. Двокомпонентні асоціоніми зазвичай мають різні формули: «Прикметник/дієприкметник + іменник», «Іменник + іменник», «Числівник + іменник», «Прикметник + прикметник», «Прикметник + займенник», «Займенник + займенник». Трикомпонентні асоціоніми малочастотні в досліджуваному тексті, проте мають ширший естеичний потенціал, аніж дво- та однокмпонентні. У статті визначено чотири лексико-тематичні групи: онімізовані назви абстрактних понять, онімізовані назви реальних предметів або явищ, онімізовані назви осіб, онімізовані назви Бога. Асоціоніми виконують естетичну функцію, тобто актуалізують власні стилістичні можливості, проєктовані на виразність і тропеїзацію лексико-семантичного рівня тексту есе Юрія Андруховича.