Cемантико-функційна характеристика порівнянь в есеї Оксани Забужко «Найдовша подорож»

Abstract

Сьогодні все більше українських письменників звертаються до жанру есе, оскільки саме цей жанр дає змогу швидше реагувати на зміни, що відбуваються в суспільстві. Одним із найважливіших образотворчих засобів увиразнення мови, за переконанням О. Тараненко, є порівняння. Тому мета запропонованої статті – проаналізувати семантичні, структурні та функційні особливості порівнянь в есеї Оксани Забужко «Найдовша подорож». В аналізованому творі порівняння представлені різними граматичними формами, як-от: ступені порівняння прикметників, адвербіалізовані словоформи орудного відмінка з порівняльним значенням, прислівники, а також порівняльні звороти і складнопідрядні речення з підрядним порівняльним. Використовуючи адвербіалізовані словоформи орудного відмінка, письменниця доповнює їх яскравими означеннями, тим самим створюючи у свідомості читача певні позитивні чи негативні образи згідно із задумом автора. Найширше в аналізованому есе представлені порівняльні звороти і складнопідрядні речення з підрядним порівняльним, що презентують широкий корпус об’єктів зіставлень, серед яких маємо змогу виокремити такі тематичні групи, як «Людина», «Артефакти», «Медичні терміни», «Тваринний світ»,«Інтертекстуальні покликання», «Назви стихій».За допомогою порівнянь Оксана Забужко аналізує подані факти, надає їм оцінку, а також зацікавлює реципієнта в інформації, створює у його свідомості певні позитивні чи негативні образи окремих персоналій, описуваних подій та явищ, залучає читача до взаємодії, співпереживання та пошуку варіантів вирішення проблемного питання.