| dc.description.abstract |
Статтю присвячено розгляду та аналізу лексичної експресивності та композитів як засобу її актуалізації.
Здійснено розмежування різних підходів до розуміння категорії експресивності, серед яких – стилістичний, прагматичний, функціональний, семантичний.
Серед основних типів лексичної експресивності в англійській мові було виділено інгерентну та адгерентну експресивність.
Приділено увагу співвіднесенню нейтральної та експресивно-маркованої лексики в сучасній англійській мові. До відібраної у дослідженні лексики входять лексичні одиниці різних частин мови (іменники, прикметники, прислівники, дієслова), оскільки явище експресивності не зумовлюється приналежністю до певної частини мови і майже кожна одиниця може набувати експресивного відтінку.Визначено, що створенню мовних одиниць з інгерентною експліцитно-вираженою експресивністю сприяє складання твірних основ. Особливу увагу приділено продуктивній серед експресивних композитів моделі складання нейтральних іменників. Особливість дії цієї моделі у тому, що під час співставлення основ слова часто реалізуються не основні, нейтральні, а вторинні їхні значення, які історично розвилися з основних значень шляхом метафоризації, метонімізації, часткової десемантизації. Саме тому невід’ємними рисами складних іменників є їх висока образність і стилізація, підкреслено емоційний та експресивний характер.
Адгерентна експресивність слів утворюється на основі метафоризації. Експресивність може варіюватися залежно від сфери знання й ситуації спілкування, а також залежно від типу тексту. Адгерентна експресивність є переважаючою у сучасній англійській мові. Підтверджено, що адгерентна та інгерентна експресивність публіцистичних та художніх творів яскраво виражена за допомогою експресивно-маркованих лексичних одиниць. |
uk_UA |