Abstract:
У статті розглідається еволюція поняття учбовоїзадачі в контексті розвивального навчання, акцентуючи увагу на внеску Харківської
дослідницької групи. Виділено два взаємодоповнюючі функціональні компоненти учбової задачі: "власне учбова підзадача" (зміни
в мисленні для конструювання нового способу дії) та "учбово-практична підзадача" (власне конструювання способу дії). Це
дозволяє суттєво доповнити розуміння розвитку суб'єкта учбової діяльності в процесі постановки та вирішення учбової задачі.
Особлива увага приділяється значенню ментальних цілей учня, адже без їх самостійної постановки учбова діяльність втрачає свій
розвивальний характер і зводиться до простого засвоєння. Уточнюються погляди на дію аналізу та перетворення моделі в процесі
вирішення учбової задачі, а також роль оцінки, яка виконується на всіх етапах постановки й вирішення учбової задачі, об'єднуючи
ключові дії в цілісний акт учбової діяльності.
