Фразеологічний портрет оповідача в романі Ольги Слоньовської «Інстинкт саранчі»

Abstract

У статті описано систему фразеологічних одиниць, використаних оповідачем роману «Інстинкт саранчі» О. Слоньовської (Київ: Український пріоритет, 2019), який є журналістом. Набір цих фразеологічних засобів іменуємо фразеологічним портретом, під яким розуміємо сукупність стійких сполучень слів, притаманних певній особі, які вона використовує у своєму мовленні для спілкування, аналізу поведінки співрозмовників чи характеристики їхніх рис характеру. Поняття фразеологічний портрет науково виваженої дефініції не має. Його використовують у літературознавстві під час загального аналізу характерних для певної дійової особи фразеологізмів, а також у методичній літературі. В аналізованому романі оповідач оперує фраземами, що виконують передусім тексто-, стиле- і сюжетотворчу функцію. Книжні фраземи відіграють провідну роль у системі мовних засобів художнього осмислення дійсності журналістом, вони визначають його стиль як людини високого інтелекту, елітарної мовної особистості, здатної творити досконалі з погляду змісту й форми тексти. Логізації викладу,доказовості, аргументованості висловлювання оповідач досягає завдяки вмілому поєднанню книжних і розмовно-побутових фразем в одному контексті. Експресивність висловлювання посилюється у зв’язку з використанням природної для фразеологізмів образності та емотивності, створення контекстуальних умов для синонімії, антонімії, оксиморону, синекдохи, використання стійких сполучень слів з образними конкретизаторами, що мають архаїчну символіку. Найбільш фразеологічно навантаженими в тексті є іменники нога, око, рука, світ, слово, язик, які виконують функцію образних конкретизаторів кількох фразем. Нерідко стійкі сполучення слів у мовленні оповідача можуть відігравати роль еталонів, стереотипів культурно-національного світобачення чи вказувати на їхній символічний характер. Фразеологізми нерідко називають різну інтенсивність психологічних процесів, дій, станів. Важливими для конотації оповіді є найменування ознак дії, які можуть указувати на труднощі її виконання, протіканні дії в часі, доречність чи недоречність, цінність, інтенсивність, секретність, пильність тощо.