Жаргонні фразеологізми в масмедійному дискурсі ХХІ сторіччя

Abstract

У статті розглянуто фразеологізми з різних жаргонів, що функціонують у масмедійному дискурсі початку ХХІ сторіччя. Це переважно стійкі одиниці, ще не зафіксовані в українських соціолектних лексикографічних працях. Засвідчено, що сучасні українськомовні масмедіа почали активніше використовувати, окрім чисельних літературних, некодифіковані сталі словосполучення й вирази з різних жаргонів. Зафіксовано також випадки переосмислення журналістами таких мовних утворень, уведених до відповідних контекстів. Нерідко це роблять на вимогу дня. Подано основні чинники, що сприяють процесам інтенсивного входження та вживання аналізованих одиниць у дискурсі ЗМІ: 1) істотна демократизація української спільноти (що іноді межує з уседозволеністю) в аналізований період, що посприяла лінгводемократизації; 2) активізація тенденції до орозмовлення в значній кількості радіо- і телепередач, газет і журналів, що протистоїть окнижненню; 3) зміна мовних смаків, уподобань українців і мода на певні одиниці; 4) несприйняття сучасними читачами, слухачами та глядачами сухої, невиразної мови, кліше, канцеляризмів, штампів; 5) неординарність, новизна, а найголовніше – експресивність, емотивність, образність, а нерідко влучність і дотепність жаргонних фразем; 6) тенденція до мовної економії, що виявляється в прагненні використовувати короткі, але надзвичайно місткі за семантикою одиниці; 7) тенденція до стирання меж між функційними різновидами мови, змішування їх, істотний вплив розмовного стилю на інші. Проаналізовано тематичні групи жаргонних фразем, які використовують журналісти й автори матеріалів у названому дискурсі. Виявлено, що в текстах масмедіа ХХІ сторіччя активно побутують фразеологічні одиниці зі спортивного, молодіжного, автомобільного, мілітарного, економічного, журналістського соціалекту, рідше – наркоманського, мистецького, а також жаргону моряків. З’ясовано, що такі усталені словосполучення й речення виконують переважно номінативну, інформативну, змістотвірну, образотвірну та оцінну функції в сучасному українськомовному медійному дискурсі. Характерно, що переважна більшість аналізованих ФО так і залишаються тільки в мовленні відповідних соціальних груп. Однак деякі з них, завдяки «розкручуванню» їх журналістами в ЗМІ, державними діячами, політиками, мають шанси потрапити до розмовного мовлення, а іноді й до літературної мови. Уведено до наукового обігу значну кількість некодифікованих жаргонних фразеологізмів.