Внутрішньо переміщені особи як категорія соціальної практики

Abstract

У статті було досліджено теоретичні підходи щодо поняття «внутрішньо переміщена особа». Запропоновано також авторське визначення поняття ВПО як людей, або групи людей, які були вимушені залишити місце свого проживання через наслідки військових протистоянь, порушення умов життя, прав та свобод або ж інших катастроф, та котрі не перетнули кордони своєї держави. Визначено, що основними причинами внутрішніх міграцій є збройний конфлікт (війна), тимчасова окупація, насильство, порушення прав людини або надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру. В Україні причиною появи внутрішньо переміщених осіб є військова агресія росії, яка розпочалася на Донбасі та в Криму у 2014 році, та продовжилася повномасштабним вторгненням на наші землі 24 лютого 2022 року, внаслідок чого близько 4,9 млн осіб переїхали на території центральної та західної України, а 7,9 млн наших громадян взагалі виїхали закордон. Названо основні ознаки внутрішньо переміщених осіб, серед яких: наявність українського громадянства, наявність причини покинути певну адміністративно-територіальну одиницю України, проте не перетинати державний кордон, наявність права на постійне проживання в Україні, збереження усіх конституційних прав громадянина України тощо. Акцентовано увагу на тому, що внутрішньо переміщені особи перебувають під законним захистом свого уряду, зберігають усі права та отримують захист відповідно до міжнародного законодавства з прав людини. Також було зазначено, що внутрішньо переміщені особи потребують соціального та правового захисту, що є на сьогоднішній день надзвичайно важливим обов’язком як з боку державних чи міжнародних інституцій, так і з боку громадських та благодійних організацій чи окремих небайдужих громадян.