Abstract:
Статтю присвячено висвітленню психологічних та педагогічних аспектів проблеми розвитку малюнків дітей 5–6 років засобами музики. Викладений зміст є результатом експериментального педагогічного дослідження, в якому доводиться гіпотеза, що застосування музики в педагогічному процесі сприяє розвитку інтересу дитини до малювання, її образотворчого мислення і художньої уяви, виникненню творчого задуму малюнка і збагаченню його змісту, впливає на виразність та загальну естетику малюнка.
Психологічний аспект розвитку малюнків полягає у створенні умов та сприянні педагога розвитку дитиною власного образотворчого ставлення до сприймання музичного твору, зацікавленості та готовності до образотворення, створення уявного образу й бажання візуалізувати його засобами малювання.
Педагогічний аспект полягає в розробленні та обґрунтуванні педагогічних умов розвитку малюнка засобами музики. Такими визначено: підготовка майбутніх вихователів та самоосвіта педагогів у галузі музичного мистецтва, компетентність у галузі образотворення старших дошкільників; адекватний відбір музичних творів; відбір та обґрунтування форм педагогічної роботи, методів інтеракції, образотворчих завдань та ін. Головною педагогічною умовою є готовність педагога до сприяння формуванню в дитини здатності до перенесення уявних образів, навіяних музичним супроводом, у малюнок.
Музика, адекватно залучена до педагогічного процесу, сприяє розвитку емоційної сфери дитини, пробуджує творчу уяву та утворює простір для розвитку її образотворчого мислення. Набутий дитиною досвід сприймання музики в образах, у поєднанні з досвідом художньоестетичного самовираження та творчого винахідництва у пошуку способів зображення та виражальних засобів живопису, позитивно позначається на змісті та виразності її малюнків. Малюнок набуває розвитку від схеми до оригінального художнього образу.
