Організаційна теорія: історія та періодизація формування й розвитку

Abstract

У статті аналізуються декілька підходів до періодизації розвитку та еволюції організаційної теорії, але акцентується увага на підході Монастирського, тому він окреслюється як основний підхід до періодизації формування та еволюції організаційної теорії в соціології організації. Також у статті надається ґрунтовна описова структура формування організаційної теорії, описуються основні положення кожної із теорій в кожному із зазначених періодів. У роботі виділяються основні концепції в соціології організації та управління та ставлення автора до них. Акцентовано на деяких течіях та сучасних тенденціях розвитку організаційної теорії як світу, так і України. Висвітлено основні тези та ідеї теорій та концепцій організації, а саме: концепцію раціональної бюрократії М. Вебера; теорію наукового управління У. Тейлора та чотирнадцять принципів управління А. Файоля; концепцію людських відносин Е. Мейо; концепцію в управлінні, яка базується на потребах, що заснована на піраміді Маслоу; концепцію організаційної моралі Ч. Барнарда, яка звертає увагу на мотивацію працівників та їх стимулювання; основну теорію систем Г. Спенсера; розвиток системного підходу в теорії організації, в тому числі й польських та українських соціологів сучасності (М. Бельський, М. Лукашевич, В. Осовський, Г. Осовська, Р. Холл); ситуаційний підхід Т. Бернса і Г. Стакера, який зосереджений на конкретизації основних ситуацій, які можуть виникати під час управління, а також їх ретельний аналіз; концепцію популяційної екології М. Хеннана, Дж. Фрімена, яка почала застосовуватись в організаційній теорії зовсім нещодавно, що наголошує на створені організаційних ніш (популяцій). Особливу увагу приділено висвітленню саме останньої концепції розуміння організацій та основних постулатів управління в межах цієї теорії. Вона є новим баченням створення мережі організаційних структур, які впливають на механізми регуляції соціальних інститутів.