| dc.description.abstract |
У статті схарактеризовано пріоритетні детермінанти формування міжкультурної компетентності у вимірі базової середньої освіти. З’ясовано сутність понять «компетентність», «компетентнісний підхід». Визначено феномен міжкультурної компетентності як здатність індивіда здійснювати ефективну комунікацію в міжкультурному контексті. Акцентовано увагу на тому, що міжкультурна компетентність базується на знаннях, вміннях, досвіді міжкультурного
спілкування, готовності й бажанні комунікувати з представниками країн світу та особистісних якостях. Виокремлено причини знання іноземної мови як засобу міжкультурної комунікації та адекватної взаємодії з представниками інших культур. Проаналізовано нормативно-
правові документи, якими регламентується вивчення іноземної мови в закладах загальної середньої освіти. Презентовано детермінанти оптимізації міжкультурної комунікації: знайомство з передовими розробками теорій міжкультурної комунікації зарубіжних і вітчизняних вчених; зумовлена глобальними інтеграційними процесами, зокрема євроінтеграцією, ефективна трансформація усіх сфер життя України; процес інтегрування українського суспільства у світову спільноту; необхідність всебічного вивчення соціально-політичних, економічних
і культурних надбань країн Європи і світу з метою їх розумної імплементації в українське суспільство. Визначено детермінанти формування міжкультурної компетентності у вимірі базової середньої освіти: глобалізація, інтернаціоналізація та інтеграція освіти, демократизація освіти, неперервність освіти та навчання упродовж життя, гуманізація освіти, відкритість
освіти, розширення академічних свобод учасників освітнього процесу і гнучкість у навчанні, використання технологій в освіті, розвиток творчих здібностей і розкриття потенціалу особистості. З’ясовано аксіологічну позицію вчителя іноземної мови у формуванні міжкультурної компетентності у вимірі базової середньої освіти. |
uk_UA |