Проблема педагогічної освіти та підготовки майбутніх учителів за кордоном у рецепції української компаративістики

Abstract

У статті представлено результати систематизації та аналізу репрезентативних студій про розвиток вищої педагогічної освіти і професійної підготовки майбутніх учителів у зарубіжжі; визначено тенденції, здобутки, вузькі місця вивчення цієї проблеми українськими компаративістами. У процесі пошуково-евристичної праці виявлено понад 270 праць з порушеної проблеми. Логіку й послідовність історіографічного аналізу визначили акценти на таких параметрах: предмет дослідження, його країнознавчий вектор, хронологічні рамки, структурно-змістова спрямованість; спільне та особливе, що позначає внесок окремих авторів у вивчення порушеної проблеми. Виявлено основні тенденції й динаміку розвитку досліджень з означеної проблеми. У 1990-х – на початку 2000-х рр. переважали праці, що мали широкий предмет дослідження, який визначався в категоріях «система», «тенденція», «розвиток», «реформування», «модернізація» педагогічної освіти. Історіографічний процес еволюціонував від «загального» до «конкретного», тож у.2010–2020-х рр. науковці зосередилися на вивченні професійних, дидактичних засад і підходів до підготовки майбутніх учителів та її здійсненні за окремими освітніми програмами, спеціальностями тощо. Відбулося розширення країнознавчого вектора досліджень: поряд з країнами Європи та США з 2010-х рр. стали активніше вивчатися держави азійського регіону. Доведено, що, попри напрацьовану українською компаративістикою «традиційну» структурно-змістову схему вивчення освітніх феноменів та сфокусованість авторів на схожій науковій проблематиці, загалом вона нагромадила цінний оригінальний досвід вивчення національних систем педагогічної освіти.