Південна зона говірок надвірнянського району Івано-Франківської області

Abstract

Статтю присвячено ареалогічному дослідженню говірок населених пунктів Надвірнянського району Івано-Франківської області. Джерелом дослідження став авторський атлас говірок Надвірнянщини, до складу якого ввійшли аналітичні карти поширення окремих мовних явищ різних структурних рівнів та узагальнені синтетичні карти, на яких визначено межі говорів, що контактують на Надвірнянщині. Скартографовано насамперед явища лексико-семантичного рівня мови, які дали змогу виявити лексичні й фонетичні ареали Надвірнянщини. Зведені карти виявляють загальні тенденції просторової поведінки мовних явищ і підтверджують ареальне членування Надвірнянщини. Спостереження над власними картами та зіставлення їх із картами, укладеними в різні періоди, дали змогу простежити динамічні процеси, що відбувалися в говірках, і до певної міри спрогнозувати зміни в майбутньому. Посткартографічна інтерпретація уможливила членування говірок Надвірнянщини на дві зони: північну, у якій було виокремлено дві групи говірок – північну та північно-східну, і південну, яку займають гуцульські говірки і в якій виявлено ще й острівні ареали мовних явищ різних рівнів. На підставі зведених карт ізоглос, які обмежують гуцульські ареали, виявлено, що найвище гуцульські ізоглоси піднімаються до умовної лінії Гвізд – Мирне – Назавизів – Парище – Глинки, найнижче на півдні вони проходять умовною лінією Зелена – Дора – Чорний Потік. Найбільше накладаються ізоглоси гуцульських говірок південніше Надвірної на відрізку Пасічна – Мозолівка – Стримба – Лоєва – Делятин – Заріччя – Чорний Потік – Чорні Ослави. Говірки, розташовані південніше умовної лінії Пасічна – Мозолівка – Стримба – Лоєва – Делятин – Заріччя – Чорний Потік – Чорні Ослави, є типовими гуцульськими говірками, що корелює з висновками дослідників гуцульського говору Я. Закревської, М. Бігусяка, Т. Ястремської та ін. У структурі гуцульських говірок виокремлено західну групу гуцульських говірок, розміщену у верхів‘ї Бистриці Надвірнянської, та східну, або яремчанську зону. Правомірність виокремлення таких груп у складі гуцульських говірок підтверджено атласом пастушої лексики гуцульського говору Т. Ястремської.