Лексикон говірки рідного села. Рецензія на словник: Денисюк В. Дмитрушки. Словник говірки рідного села. Умань: ВПЦ «Візаві», 2024. 459 с.

Abstract

У словнику рідної говірки В. Денисюка поданий значний за обсягом матеріал, позначений неабияким інформаційним, історичним, енциклопедійним потенціалом. У реєстр словника передусім увійшли ареалізми, характерні для цього населеного пункту чи такі, що функціонують в обстежуваному діалектному континуумі, а також архаїзми, історизми, сленгізми, окремі власні назви, мікротопоніми, евфемізми. Предметом уваги укладача стала загальновживана лексика, яка відображає побут селян. До реєстру уведено поширені астрологічні, будівельні, ботанічні, географічні, ентомологічні, іхтіологічні, медичні, музичні, орнітологічні, народні обрядові найменування. Частина з них не має будь-яких відмінностей від слів української літературної мови. Але всі ці назви характерні для узусу обстежуваної говірки, що дозволяє нам назвати цей словник узусним. При формулюванні значення вокабул використано різні способи тлумачення лексем, серед яких найуживанішим є тлумачення через родове поняття чи іменник із загальним значенням. Екземпліфікація у словнику є важливим фактажем, мовленнєвим відрізком, яким проілюстровано уживання лексичної одиниці. Проте нерідко вона є не лише засобом ілюстрації значення вокабули, а й виконує функцію додаткового тлумачення лексеми через текст.