Інтерпретація дефініції «читацька компетентність здобувача початкової освіти» в реаліях НУШ

Abstract

У статті розглянуто сучасне трактування дефініції «читацька компетентність здобувача початкової освіти», її змісту та структури в аспекті реалізації ідей Нової української школи. З’ясовано важливість процесу формування вміння здобувача освіти читати з розумінням на уроках мовно-літературної освітньої галузі. Проаналізовано різні тлумачення поняття «читацька компетентність», визначено їхні спільні та специфічні особливості, що дозволило зробити висновок про багатогранність досліджуваного явища. Виявлено тенденцію до розуміння науковцями читацької компетентності більш широко – як складне багатокомпонентне явище, яке охоплює володіння читачем сукупністю знань, умінь, навичок, ціннісних ставлень, які дають йому змогу ефективно взаємодіяти з різноманітними текстами як частиною повсякденного життя й навчальної діяльності; здатність розуміти, інтерпретувати, оцінювати, відтворювати й використовувати тексти, здійснювати пошук потрібної інформації в них, що забезпечується результатами попереднього психічного розвитку, сформованістю інтелектуальних операцій у школяра. Охарактеризовано погляди науковців щодо компонентів та складників читацької компетентності. Визначено найважливіший чинник впливу на ефективність процесу розвитку читацької компетентності здобувачів освіти – мотивація до читання. Доведено важливість цілеспрямованого формування мотиваційних, ціннісних механізмів читацької компетентності учнів початкової школи з урахуванням особливостей освітнього процесу (дистанційна / змішана форми навчання) в умовах воєнного стану.