Abstract:
У статті окреслено мобінг як соціальну патологію, яка супроводжується колективним психологічним терором працівника та призводить до погіршення психічного, фізичного та соціального здоров’я жертви.
Ми досягли поставленої мети, яка передбачала змістовний аналіз сутності мобінгу як соціального явища, висвітлення детермінант його зародження та чинників формування особи кривдника. У дослідженні ми
зауважили роботу вчителя / педагога, батьків, від якої залежить соціалізація дитини, її психофізичні характеристики, поведінкові прояви та їх подальша проєкція у взаєминах з оточенням.Виокремлено сім видів мобінгу: горизонтальний, вертикальний, усвідомлений, неусвідомлений, сендвіч-мобінг, босинг і булінг. Зазначено індивідуальні (стрес, апатія, депресія, адиктивна поведінка, психічні
розлади), соціальні (невдоволення населення недосконалим трудовим законодавством щодо протидії мобінгу, поширення соціальної патології в Україні через відсутність її превенції та локалізації) та корпоративні агресивна конкуренція, відсутність ентузіазму й ініціативи у виконанні роботи, збільшення витрат фірми,
відсутність креативності, ріст безвідповідальності працівників) наслідки мобінгу.
Висвітлено напрацювання у вітчизняному та зарубіжному законодавстві, спрямованому на запобігання насильницьким діям у трудовому колективі. Вказано рекомендації фахівців правової сфери стосовно оптимізації Кодексу законів про працю України для запобігання мобінгу. Надано рекомендації щодо превенції та
врегулювання конфліктів у трудовому колективі.
