Аналіз теоретичних засад самоосвітньої діяльності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти

Abstract

У статті висвітлено результати наукового дослідження з проблеми самоосвітньої діяльності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. Наголошено на актуальності теми дослідження, що зумовлена необхідністю використання самоосвіти як інструменту для самореалізації, самоактуалізації та самовдосконалення науково-педагогічних працівників ЗВО. Зазначено, що самоосвітню діяльність науково-педагогічних працівників ЗВО доцільно розглядати як невід’ємний складник їхнього професійного розвитку. Висвітлено різні підходи до визначення понять «самоосвіта», «самоосвітня діяльність». Викладено авторське визначення самоосвітньої діяльності науково-едагогічних працівників закладів вищої освіти. На основі аналізу наукових джерел уточнено сутність самоосвітньої діяльності науково-педагогічних працівників ЗВО. Здійснено ґрунтовний аналіз змісту, структури, характерних ознак, функцій самоосвітньої діяльності, а також її особливостей. Виокремлено основні принципи самоосвітньої діяльності науково-педагогічних працівників ЗВО. Підсумовано, що для здійснення самоосвітньої діяльності науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти мають усвідомлювати особистісну та суспільну значущість своєї самоосвітньої діяльності, мати ціннісні орієнтації, мотивацію та внутрішню потребу в систематичному оновленні та збагаченні фахових знань, розвивати емоційно-вольові механізми подолання труднощів, а також володіти комплексом самоосвітніх умінь. Визначено перспективні напрями подальших наукових досліджень – з’ясування ролі мотиваційного складника у здійсненні самоосвітньої діяльності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти.