Українському народу – стабільний планомірностійкий людський розвиток (історико-аналітичні на- риси: переосмислення минулого). Частина 5. Система стратегічного планування стабільного людського розвитку в Україні: бачення повоєнного майбутнього

Abstract

У статті наведені стислі характеристики досягнень і вкладу народного господарства Української РСР у складі Союзу РСР напередодні отримання економічного суверенітету і державної незалежності. Розкриті основні напрями, вихідні умови і результативні ознаки інтенсифікації суспільного виробництва 1981-1990 рр. Робочої гіпотезою нарисів був розгляд альтернативних варіантів державним рішенням в сфері управління національної економікою у 1991-2021 рр. шляхом експертної оцінки публікацій д.е.н., професора Столярова Василя Феодосійовича в матеріалах Дискусійного клубу Академії економічних наук України. Систематизовані національно-історичні витоки соціальної і економічної демократизації в Україні минулого століття та визначені сутність і зміст державності та повоєнного державотворення для зміни парадигми взаємодії Базису і Надбудови держави з матеріального збагачення на духовний розвиток і моральний розквіт українського суспільства. Наведені визначення і приклади Конфедерацій і Кондомініуму як управління окремими територіями двома державами. Віртуально змодельовані варіанти Кондомініумних утворень України. Приділена увага принципу територіально-земельного устрою держави, запропонованого на початку минулого століття і не врахованого в перші роки незалежності України. Розкриті напрями реформування Економічного науково-дослідного інституту Держплану України і роль його фахівців в формуванні науково-методичного забезпечення суспільної трансформації. Розкриті сутність і зміст корінного фундаментального закону України як усвідомлення її народом відчуття рідної землі національною скарбницею власного генофонду, а також наслідки його свідомого порушення або свідомого використання.