Фразеологічні засоби вираження оцінки та розуміння процесів запам'ятовування

Abstract

Українська фразеологія як наука має ґрунтовні напрацювання і здобутки, що підтверджено чималою кількістю робіт, присвячених проблемам творення, етимології, семантики, варіативності та поширення фразем, які функціонують у народному мовленні. Актуальність обраної теми дослідження, зокрема необхідність аналізу семантичних рядів на позначення процесів пам’яті загалом і запам’ятовування зокрема, пов’язана з потребою вивчення можливостей номінації розумової діяльності людини й пов’язаних із цим емоцій, актуалізованих у складі фразеологічних одиниць сучасного українського літературного та говіркового мовлення. Одними з найбільш інформативних фразеосемантичних полів є «Розумові здібності людини», «Мислення» і «Мовлення», оскільки людина від найдавніших часів постійно пізнавала себе і продовжує досліджувати й аналізувати свої здатності, можливості. У статті за допомогою семантичного та психолінгвістичного аналізу схарактеризовано можливості фразеологізмів у реалізації розуміння носіїв говірок процесів пам’яті людини, їхні особливості; зокрема визначено основи образності та метафоричності значень фразеологізмів на позначення таких процесів пам’яті: ‘пам’ятати’ (як довготривалий процес), ‘запам’ятати’, ‘запам’ятовувати’, ‘надовго запам’ятати’, ‘дуже добре пам’ятати’, ‘змусити запам’ятати’, їх територіальне представлення. Матеріалом слугували фразеологічні словники українських говірок та опубліковані тексти зв’язного діалектного мовлення з різних територій України, а також записи авторки з території подільських і суміжних говірок. В аналізованих виразах смисловим центром є сприймання процесу довготривалої пам’яті як дій фізичної роботи (держати, тримати). Спостережено лексикографічне і психолінгвістичне відображення розуміння людини того, що для запам’ятовування потрібно докласти чималих зусиль, напружити мозкову діяльність та ін. Вербальна комунікація підтверджує уявлення мовців про місце зберігання здобутої інформації (довго чи недовго) у голові, тому і наративи, і лексикографічні праці фіксують фразеологізми з образним конкретизатором голова. Компонентами аналізованих фразеологізмів семантичних рядів є іменники розум, тямка, сама, дієслова зарубати, вдовбати, вбити, запечатати, тримати, втовкти та ін.