Культура академічної доброчесності PhD-здобувачів: досвід Латинської Америки

Abstract

У статті розкрито особливості вищої освіти третього рівня (професійна підготовка PhD-здобувачів) у Латинській Америці на прикладі Бразилії та Мексики. Об’єктом дослідження послугувала система якості вищої освіти Латинської Америки (Бразилії та Мексики), а її предмет – формування та ставлення до культури академічної доброчесності PhD-здобувачів у цих країнах. Мета – висвітлення імплементації провідних практик формування культури академічної доброчесності у PhD-здобувачів у країнах Латинської Америки, зокрема Бразилії та Мексики. Задачі: розглянути шляхи формування культури академічної доброчесності PhD-здобувачів на міжнародному, державному та інституційному рівнях у країнах Латинської Америки, зокрема Бразилії та Мексики. З’ясовано, що у Бразилії широко розвинена наукова діяльність та використовується базис формування академічної доброчесності за досвідом Сполучених штатів Америки, однак такі порушення, як плагіат або обман сприймаються не як прояв неетичної поведінки, а більш як порушення через необізнаність / ненавмисне запозичення. Відзначається також низький рівень успішності здобувачів вищої освіти, що також є плідним для породження нечесної поведінки. Мексика є «протилежним важелем» у досвіді культури академічної доброчесності, оскільки економічна система цієї країни має прогалини та призводить до високого рівня корумпованості, а як наслідок і прояву академічної нечесності у всіх її формах. Не зважаючи на це, у країні розуміють необхідність формування культури академічної доброчесності як фактору впливу на подальшу відповідальну та етичну діяльність майбутнього конкурентоспроможного фахівця. Тобто спостерігається циклічність: чесна поведінка здобувача освіти формує навички чесної поведінки фахівця, чесна поведінка фахівця є відсутністю корупції, зокрема в освіті.