Abstract:
У контексті кардинального загострення природничо-природних, економічних й інституціональних чинників міжнародної нестабільності, котрі стали особливо наочними на рубежі ХХ – ХХІ ст., досліджуються проблеми життєспроможності офіційно заявленого влітку 2020 р. політичного рішення щодо створення «Люблінського трикутнику» як платформи співпраці Польщі, Литви та України в безпековій, еконо- мічній та культурній сферах. У сутнісному розумінні аналізуються інституціональні передумови й ґенеза розвитку подій навкруги Люблінської унії протягом другої половини XIV – перших двох десятиліть ХХІ ст. та економічний потенціал «Люблінського трикутнику» з погляду сучасного загальноєвропейського кон’юнктурного положення. Визначено принциповий підхід щодо розгляду подій, пов’язаних з Люблінською унією, котра у поширеній свідомості розглядається як певний прообраз «Люблінського трикутнику», в на- укових доробках та ідеях знакових фігур політичного істеблішменту Польщі, Литви та України. Обґрунтовано новий підхід, у відповідності до якого широкі інституціональні та економічні передумови заснування «Люблінського трикутнику» закладаються значно раніше: ще Кревською унією 1385 р. – найпершим у світі міждержавним союзницько-об’єднавчим утворенням. Доведено, що за потенційними обсягами внутрішнього ринку, рівнем валового внутрішнього продукту та обсягами товарообігу між Польщею, Литвою та Україною, «Люблінський трикутник» об’єктивно має високі конкурентні позиції в системі сучасного міжнародного поділу праці в рамках Європейського Союзу. З метою обґрунтування конкурентоспроможності «Люблін- ського трикутнику» за галузевою ознакою визначено найбільш перспективні напрями економічної співпраці між Польщею, Литвою та Україною на міждержавному рівні та на рівні бізнес-формувань, а також перспективи подальшого опрацювання досліджуваної проблеми.
