Abstract:
Постановка проблеми. Кардинальне загострення ситуації на світових товарних, фінансових і фондових ринках призводить до критичної нестабільності міжнародного підприємництва, що підтверджує необхідність дослідження проблематики національних ділових культур. Мета дослідження – ідентифікація опорної категорії – «національні ділові культури» та розкриття її змісту. Об’єкт дослідження – вихідні гносеологічні засади аналізу та визначальні явища, котрі розкривають зміст категорії – «національні ділові культури». Методи, використані в дослідженні: єдність аналізу та синтезу, сходження від конкретного до абстрактного, метод порівняльного аналізу. Гіпотеза дослідження – національні ділові культури втілюють сукупність явищ і процесів, які є міждисциплінарними за своїм змістом, котрим присутня відтворюваність у часі та просторі з певною модифікацією в конкретних умовах. Виклад основного матеріалу: на підґрунті аналізу праць засновників теорії національних ділових культур (Г. Хофстеде, Ф. Тромпенаарса; Р. Льюїса; К. Рапая) та їх послідовників розглянуто сутність складових дослідження національних ділових культур: крос-культурного менеджменту, крос-культурних комунікацій і крос-культурного маркетингу. Кваліфіковано гносеологічні постулати-вимоги, які є необхідними задля категоріального визначення поняття «національні ділові культури»: багатосферність; детермінантні чинники формування національних ділових культур; довготривалість і відтворення національних ділових культур; властивість ідентифікації та класифікація відмінностей національних ділових культур; модифікація форм проявів національних ділових культур у межах конкретного часу. Оригінальність та практична значимість дослідження полягають у чіткій аутентифікації категорії «національні ділові культури» та виокремленні визначальних складових крос-культурного підприємництва. Висновки та перспективи подальших досліджень: національні ділові культури являють собою складне міждисциплінарне явище, котре фокусує сукупність сутнісних рис не тільки економічного змісту, а й інституціонального середовища. Першочерговими завданнями подальших розробок є проведення прикладних емпіричних досліджень щодо оцінювання національної ділової культури України.
