Саморозвиток як чинник організації і здійснення науково-дослідної діяльності майбутніх учителів іноземної мови

Abstract

У статті розкривається поняття «саморозвиток» як один із чинників організації і здійснення науково-дослідної діяльності студентів – майбутніх учителів іноземної мови, окреслюються головні функції саморозвитку субʼєктів науково-дослідної діяльності, обгрунтовуються основні закономірності стимулювання мотивації творчого саморозвитку субʼєкта, як провідна роль процесу визначається спрямованість на цілі науково-дослідної діяльності. Виділяються основні етапи саморозвитку та етапи дослідної діяльності, дається означення індивідуальної та групової форми дослідної роботи. Навчально-дослідна система розглядається як безперервна система підготовки протягом усього періоду навчання. Акцентується увага на залученні студентів до науково-дослідної роботи в процесі навчальних занять з використанням активних методів їх проведення. Важливим у спонуканні студентів до навчально-дослідної роботи визначається індивідуальний підхід. Підкреслюють, що саморозвиток особистості визначається цілеспрямованою активністю і самостійністю.