Лексичні опозиції в назвах постів с. Жадана як засіб вираження авторської інтенції

Abstract

У статті досліджено семантично протиставлювані лексеми в заголовках постів С. Жадана на платформі „ТСН.ua”. Наголошено, що з-поміж різних засобів посилення експресивності заголовків публіцистичних творів, прагматизації інформативної, оцінної, спонукальної й інтригуючої функцій їхніх назв письменник віддає перевагу лексичній опозиції. Граматичний рівень вираження антонімії в назвах дописів блогера представлений переважно симетричними антонімічними парами іменників, зрідка прикметниками, субстантивованими прикметниками. Симетричні антонімічні відношення репрезентовано також складнопідрядними реченнями. С. Жадан використовує й асиметричні антоніми, члени яких набувають антонімічного значення лише в певній лексичній сполучуваності. Публіцист залучає антонімію для створення оксиморонів, котрі посилюють емоційне сприйняття заголовків. До такого прийому мовної гри він удається, зокрема, для того, щоб змінити емоційне ставлення до слова „смерть”, надаючи йому філософського пояснення, щоб сформувати іншу конотацію слова тощо. З’ясовано, що найпродуктивнішою в назвах блогових дописів є опозиція ʻжиття – смертьʼ. Лексичні опозиції С. Жадан застосовує для локативних характеристик. Серед них найчастіше використовуване автором бінарне протиставлення ʽСхід – Західʼ, котре окреслює і географічні частини України, і світогляди людей, які проживають на цих територіях. Крім того, лексичні опозиції виконують стилістичні функції створення контрастних характеристик українців не лише за місцем проживання, а й за світоглядними переконаннями, а також показу полярних почуттів серед населення країни. Лексична опозиція в назвах постів вербалізується й у такій категорії, як темпоральність, котра представлена опозицією ʽминуле – теперішнєʼ. Попри окреслення в назвах дописів локативності й темпоральності через протиставні відношення, безпосередньо в тексті письменник часто нівелює опозитивність концептів.