Abstract:
В статті розглянуто поняття «медіа-середовище», визначено його науковий контекст; висвітлені погляди науковців стосовно окресленого поняття. Здійснений ґрунтовний аналіз щодо наукового розуміння понять «медіа-середовище», «медіа-простір». В свою чергу визначено, що медіа-середовище є складовою медіа-простору, адже лише медіасередовище надає можливість для того, щоб експериментувати, оволодівати науковими знаннями, практичними уміннями й навичками в галузі медіа; висловлювати точку зору відносно актуальних подій сьогодення засобами медіа; будувати ідеологічну модель майбутньої професійної діяльності; створювати власні медіа-продукти. В статті зазначено, що сучасна молодь є активним користувачем медіа-засобів. Це підтверджується тим, що оволодіння знаннями в більшості випадків відбувається через медіа: нетбуки, телефони, планшети. Отже, постає питання щодо удосконалення способів й приймів подачі інформації в вишах, адже майбутні фахівці мають бути вмотивованими й зацікавленими щодо реалізації майбутньої професійної діяльності через кібер-простір; грамотне впровадження медіа в педагогічну практику. Підкреслено, що ефективною мотивацію для цього виступає медіа-середовище як головний фактор формування медіакомпетентності майбутніх учителів початкової школи.
