Писемні джерела з історії збереження української архівної та музейної спадщини в еміграції (1920-і –кін. 1980-х рр.)

Abstract

У дисертації здійснено всебічний аналіз писемних джерел щодо культурницької діяльності української еміграції зі збирання та збереження архівної та музейної спадщини в еміграції (1920-і – кін. 1980-х рр.), проаналізовано стан наукової розробки проблеми, визначено склад комплексу документів, охарактеризовано його повноту й репрезентативність, запропоновано класифікацію джерел. У роботі розглянуто історіографію з теми дослідження. Здійснено джерелознавчу критику джерел, проаналізовано та введено до наукового обігу невідомі раніше документи з діяльності української еміграції по збереженню архівної та музейної спадщини. Визначено гносеологічну цінність та інформаційний потенціал означених джерел, досліджено ступінь їх достовірності, установлено прогалини в джерельному комплексі з історії діяльності української еміграції по збереженню архівної та музейної спадщини, окреслено значення неактуалізованих джерел для подальшого дослідження проблеми. Особливу увагу приділено джерелам офіційного походження, подано їхню класифікацію, визначено особливості кожної з груп джерел і їхня наукова значущість. Досліджено матеріали пресових видань української еміграції та закордонної преси. Визначено роль використання окремих груп джерел особового походження в процесі вивчення історії культурницької діяльності української еміграції по збереженню архівної та музейної спадщини (1920-і – кін. 1980-х рр.).