Abstract:
Аналізуються історичні особливості гри групи флейт у складі
симфонічного оркестру, здатність солістів-інструменталістів бути виконавцями єдиної груп
та єдиного цілого серед великого складу учасників симфонічного оркестру. Автори
обґрунтовують доцільність розвитку музикантів-інструменталістів насамперед як
оркестрантів, а потім уже як виконавців-солістів. Розглядається широка палітра
дослідження музично-виконавського процесу від Нового часу до сьогодення. Здійснюється
аналіз нових сучасних концепцій підготовки музикантів-інструменталістів у закладах
вищої освіти. Європейський пошук нових форм характеризується пошуком об’єктивних
закономірностей у музичній освіті минулих століть, ураховується сучасний запит на
оркестрантів на європейському ринку праці.
