dc.identifier.citation |
На прикладі Луганської області (Україна), проведено аналіз залежності площинного змиву від крутості схилів, які задіяні у сільськогосподарському виробництві, а також визначено екологічні наслідки змиву ґрунтів. Приуроченість сільськогосподарських угідь, зокрема орних земель (ріллі), до крутосхилів, призводить до значного площинного змиву і – як наслідок – до втрат ґрунту та гумусу, що не компенсується процесами природного ґрунтоутворення. За різними методиками розрахована інтенсивність площинного змиву для схилових земель. Доведено, що найбільші втрати ґрунту відбуваються на схилах крутістю понад 2°, 63,7 % площі області яких займає рілля, що призводить до значних втрат врожаю. Також, на основі отриманих даних, складено картосхему екологічної небезпеки за показником площинного змиву, аналіз якої дає можливість диференційовано вирішувати проблеми запобігання несприятливим геоморфологічним процесам, що викликають виснаження земельного фонду, зокрема і земель сільськогосподарського призначення. Отримані показники модулів змиву ґрунтів свідчать про значний антропогенно-техногенний тиск на сільськогосподарські землі. Наші дослідження виявили, що деградація ґрунтів на землях, що віддавна використовувались у сільському господарстві, змушувала освоювати схили дедалі все більшої крутості. Закономірно зростав і площинний змив на таких землях, що в свою чергу призводило до зменшення гумусового горизонту та зниження врожайності. Найбільших збитків Луганщині завдає використання схилів під орними землями (ріллею). Звідси породжуються і екологічні проблеми, вирішення яких пов'язане зі зменшенням впливу антропогенного фактора, який або провокує або посилює природну ерозію. Екологічна напруженість за площинним змивом у досліджуваному регіоні визначається загалом як катастрофічна. |
uk_UA |