Археологічні дослідження побутового та господарчого життя українського населення Луганщини у XVII–XVIII ст.

Abstract

У статті комплексно розглядаються особливості організації побутового та господарчого життя українського населення Луганського краю у XVII–XVIII ст. Основою для висвітлення тих чи інших аспектів обраної теми стали матеріали археологічних експедицій, які проводилися на Луганщині у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Відзначається, що ця тема досить слабко відображена у наукових працях українських науковців. Серед небагатьох розвідок у цьому напряму, найбільш цінними при проведені дослідження стали праці Н. Н. Каплун, О В. Стаднік та А. І. Стаднік. Також у підготовці статті автори спиралися на експертні оцінки наукових співробітників Інституту археології НАН України С. А. Теліженко, Л. Чміль, Л. Мироненко. Метою статті є висвітлення побуту та господарського життя українського населення у період активного освоєння луганського краю, тобто у XVII–XVIII ст. Внаслідок проведеного дослідження, автори дійшли наступних висновків. Наявність різнопланових археологічних знахідок: керамічних виробів, кустарних металургійних печей, кам’яних надгробків до могил, нижня межа датування яких приходиться на XVII–XVIII ст., на наш погляд, свідчить про існування достатньо розвиненої матеріальної культури, пов’язаної із побутом та господарчим устроєм українських переселенців козацької доби на Луганщині. Попри існуюче сьогодні упередження про те, що динамічний розвиток цього краю починається тільки з початком активного освоєння території наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. Російською імперією, можна стверджувати що і навіть перед його початком, значна частина „Дикого поля” не поступалася у своєму розвиткові іншим регіонам, як України, так і Росії, віддаленим від неспокійного сусідства із Ногайською ордою.