Теоретичні засади розвитку шкільної освіти в Україні (друга половина XX століття)

Abstract

У статті здійснено уточнення поняття «освіта» та «шкільна освіта». Виявлено, що освіта є сукупністю систематизованих знань, умінь, навичок, набутих у результаті навчання. Загальна середня освіта виступає важливим компонентом загальної культури, яка визначає готовність людини до неперервної освіти та самоосвіти у вибраному напрямку. Встановлено, що освітній простір знаходиться здебільшого в соціальній сфері, відображає соціальні, політико-правові, економічні процеси, а разом з педагогічними явищами є фундаментом для періодизації розвитку школи. Доведено, що наукові напрацювання з розвитку шкільної освіти в Україні в другій половині XX століття умовно розділяються за напрямками: визначення періодів розвитку шкільної освіти в Україні в другій половині XX століття; висвітлення проблем освіти відповідно до адміністративного поділу країни; вивчення генези завдань та змісту шкільної освіти, щодо оновлення й модернізації процесу навчання в школі; дослідження особливостей новаторського досвіду, спрямованості пошуків, педагогічних ідей і практики в педагогічній діяльності вчителів.