dc.description.abstract |
У даній статті розкриваються види девіантної поведінки підлітків: делінквентна, кримінальна, асоціальна, що відхиляється, адиктивна та ін., та пов’язані з цим різні категорії підлітків, а саме: підлітки «групи ризику», «важкі» підлітки, «педагогічно запущені підлітки», «соціально запущені підлітки», «важковиховувані підлітки» та ін.; проаналізовано понятійний аспект, що, як відомо, виконує важливу методологічну функцію, оскільки поняття як провідна форма пізнання дійсності утворюють логічний каркас побудови будь-якої наукової теорії, надано поняття «девіантна поведінка підлітків», що вміщує дії, порушення моральних і правових норм та вплив як на особистість, так і на суспільство; визначено чинники, що обумовлюють розвиток девіантної поведінки: соціально-економічні, медико-санітарні, соціально-демографічні, соціально-психологічні, кримінальні;
охарактеризовано причини девіантної поведінки підлітків, до яких відносяться індивідуальні, психолого-педагогічні, соціально-психологічні, особистісні, соціальні, біологічні, психологічні, морально-етичні; охарактеризовано стратегії соціально-педагогічних впливів, спрямованих на подолання девіантної поведінки підлітків: популяційний (позитивне
перетворення способу життя і навколишнього середовища підлітків з метою зниження факторів ризику девіантної поведінки) і високого ризику (виявлення осіб з ризиком формування особистості з метою здійснення превентивних заходів) та закономірності, що визначають процес духовно-морального виховання, до яких можна віднести активність самого підлітка у взаємодії його з навколишнім середовищем, єдність навчання і виховання, спрямоване на формування загальної моральної культури і цілісність виховних впливів, що здійснюється всіма суб’єктами виховання. |
uk_UA |