Наукові підходи до визначення вразливості та виокремлення вразливих груп населення

Abstract

У статті на основі аналізу наукових джерел та нормативно- правових документів узагальнено поширені сучасні наукові підходи до визначення поняття «вразливість» та виокремлення вразливих груп населення. Встановлено, що в залежності від сфери наукового дослідження вчені по-різному підходять до визначення поняття вразливості і механізмів потрапляння окремих осіб чи груп людей до категорії вразливих. Так, для юристів вразливість означає можливість порушення прав певної категорії людей, для економістів - потрапляння в ситуацію, коли людина обмежена в доступі до економічних ресурсів, що не дозволяє їй задовольняти «мінімальний рівень якості життя». З точки зору соціологів, вразливість притаманна особам чи групам, що мають певні соціально-демографічні характеристики або соціальний статус. Для соціальних працівників ознакою вразливості є наявність складної життєвої ситуації. Проте, незважаючи на різноманітність наукових підходів до визначення вразливості, профілактика цього явища значною мірою залежить від стратегії і тактики державного регулювання, від визначення пріоритетів і напрямів соціальної політики адекватних ситуації в державі, спрямованих на забезпечення соціального захисту та соціальної безпеки населення. Реформи, які є необхідною умовою стабілізації розвитку суспільства, повинні бути направлені на підвищення рівня охоплення населення соціальною підтримкою саме виходячи з потреб (урахування доходів одержувачів допомоги) і адресності (залежно від соціальних ризиків) при наданні даної підтримки.