Abstract:
Узагальнення подій, пов’язаних з виникненням і розповсюдженням пандемії COVID-19 (як і порівняльний аналіз реакції на неї влади різних типів суспільно-політичного устрою держав) і сучасними кардинальними змінами на світових ринках енергоносіїв дають теоретико-методологічні й прикладні практичні підстави відмітити, що за сукупністю вони виступають як виклики перед маркетингом і, одночасно – як чинники суттєвого посилення ролі маркетингу у забезпеченні не тільки економічного, а й інституціонального розвитку суспільства. Подібного роду виклики і чинники не постають перед іншими фундаментальними складовими економічного знання: ані перед економікою, ані перед фінансами, ані перед менеджментом у сукупності їх усіх сучасних шкіл і течій (це має бути ще більш очевидним в умовах сучасного насиченого бездефіцитного ринку). За підсумком, сучасні та прогнозовані інституціональні, економічні та природничотехнічні перетворення певним чином вже трансформували і значно більшою мірою будуть формувати у майбутньому нову базисну систему взаємовідносин, якою є відносини між виробником і споживачем, та нову систему відносин між владою та суспільством, між владою й особистістю та міжособистісні взаємовідносини. Це об’єктивно зумовлює збагачення самого змісту маркетингу та його концептуальних засад новими історичними, правовими, політичними, релігійними, національними, ментальними, етнічними, моральними, медійними тощо складовими. Отже, маємо необхідне й достатнє теоретико-методологічне та прикладне практичне підґрунтя зазначити: маркетинг на межі 20- 30 років ХХІ сторіччя набуває свого якісно нового рівня і досягає оформлення у новій концепції. Вона цілком може бути кваліфікована як «інституціональна концепція маркетингу».
