dc.description.abstract |
У статті досліджується політична промова як особливий жанр у системі міжкультурної комунікації. Вивчаються її типові ознаки. Автор аналізує мовні та стилістичні особливості політичного дискурсу. Прийоми, які використовуються в політичних промовах, дозволяють управляти поведінкою та свідомістю слухачів, створювати певні настрої. Мова політичних промов містить економічні, фінансові, політичні поняття, кліше, риторичні та стилістичні прийоми. Промови політиків повинні відображати риси та менталітет суспільства, до якого вони апелюють. Завдання політичної промови полягає в тому, щоб викликати у слухачів певні емоції, почуття та переконання. У роботі мова йде про труднощі, які можуть виникати при перекладі політичних промов. Різні мовні картини світу ускладнюють задачі перекладачів. Тексти політичних промов містить метафори, порівняння, гіперболи, цитати, реалії. Мета перекладача полягає у точній передачі всіх відтінків стилістичних прийомів з мови оригіналу на мову перекладу. В межах дослідження розглядаються проблеми та труднощі, з якими стикається перекладач при роботі з текстом політичної промови. |
uk_UA |