Abstract:
Проблему розвитку заочної педагогічної освіти розглянуто в історичному контексті як сукупність соціальних, суспільно-політичних і економічних умов, що визначали її мету, завдання, характер та особливості. З’ясовано, що розвиток заочної педагогічної освіти був зумовлений післявоєнною відбудовою народного господарства та науково-технічною революцією, що вимагало кваліфікованих
спеціалістів. Державна політика в галузі освіти була направлена на
забезпечення обов’язкової загальної середньої освіти, внаслідок чого
з’явилася проблема дефіциту педагогічних кадрів, ефективним способом
вирішення якої в умовах складної соціально-економічної ситуації в країні
стала заочна педагогічна освіта. Це підтверджується прийняттям ряду
законодавчих актів, спрямованих на її вдосконалення. Вона була не лише
джерелом подолання кадрового дефіциту в школах, а й зручним
ідеологічним інструментом тогочасної влади, що стало причиною
високої централізації та директивного управління нею.
