Abstract:
У статті розкривається новаторство Г. Пагутяк у відтворенні портретних характеристик героїв роману «Маґнат». Власне портрет живого Яна Щасного Гербурта як реального героя представлений лише в експозиції роману, а далі він є
рефлексіями Северина Никловського, своєрідного двійника героя, який згідно з місцевими традиціями на період трауру, що тривав чотири місяці, й до самої похоронної церемонії заміщав ясновельможного в якості парсуни, тобто людини, одягненої в його вбрання, зовні схожої на небіжчика.