Abstract:
Стаття пропонує розглянути в аспекті світобачення концепту любові епічну рецепцію Марії Матіос. Доведено, що вона виводить це поняття як християнську чесноту, що є стильовою домінантою трансформації заявленого лейтмотиву.
Мотив любові як почуття Вищого – сукупність переконань сучасного суспільства, релігійних та моральних поглядів епохи в авторській рецепції продукують кохання не як гріховне, а як найважливішу чесноту людського буття: любові батьківської (материнської), любові до ближнього, любові до чоловіка, любові до Всевишнього.
У постмодерному дискурсі у своїй творчості письменниця сприяє відродженню самобутності та національної самосвідомості серед читацької аудиторії.
