Особливості документальної повісті Івана Дзюби „Спогади і роздуми на фінішній прямій”

Abstract

Стаття присвячена дослідженню внутрішньо жанрової типології документальної повісті Івана Дзюби „Спогади і роздуми на фінішній прямій”, структурованої на основі авторських інтенцій; висвітлює її залежність від письменницької свідомості, образу епохи, літературного життя та творчої індивідуальності митця. Повісті притаманні: мінімальна репрезентація автора; прагнення об’єктивніше зобразити епоху та її героїв; перевага авторських коментарів; використання висловлювань і спостережень інших сучасників подій.