dc.description.abstract |
У статті проаналізовано лексику на позначення спиртовмісних і безалкогольних напоїв, репрезентовану в історичному джерелі кінця ХІХ ст. – «Словарі української мови» Б. Д. Грінченка. Акцентовано увагу на значенні й ролі лексикографічної праці для сучасних мовознавчих та етнографічних студій. У процесі дослідження виявлено кількісний склад зафіксованих у словнику маніфестантів окресленої лексико-семантичної групи, установлено мотиваційну базу виявлених лексем, проаналізовано номенклатуру назв з погляду наявних дериваційних процесів, наголошено на особливостях побудови словникових статей, що полягають у докладному чи недостатньому описі якісних характеристик напоїв, а також частоту покликання на ареал поширення тієї чи тієї реалії. З метою відстеження змін у лексиці, що відбулися протягом останнього століття, здійснено зіставний аналіз представлених у словнику лексичних одиниць з номенами, які функціонують в діалектному мовленні на сучасному етапі. Відзначено, що в процесі історичного розвитку лексика на позначення напоїв вирізняється сталістю семантики. Спостережено зміни, які відбулися у фонетичному та словотвірному оформленні деяких маніфестантів. |
uk_UA |