Abstract:
В статті розглядається проблема особливостей поведінки розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку в ситуаціях фрустрації, зокрема, особливості мотиваційного компонента поведінки. Зазначено актуальність проблеми, яка вивчається, розкрито програму експериментального дослідження поведінки розумово відсталих дітей в ситуаціях фрустрації, визначені критерії оцінки мотиваційного компонента поведінки в ситуаціях фрустрації. Здійснено якісний і кількісний аналіз отриманих експериментальних даних. Визначено рівні сформованості мотиваційного компонента поведінки в ситуаціях фрустрації, з'ясовано істотні відмінності розв'язання складних ситуацій в навчальній діяльності розумово відсталими молодшими школярами на відміну від їхніх здорових однолітків. Зазначено, що учні масових шкіл демонструють значно вищі показники сформованості мотиваційного компонента поведінки, у дітей з розумовою відсталістю переважає середній рівень сформованості поведінки в ситуаціях фрустрації. Виявлено, що мотиваційний компонент поведінки розумово відсталих учнів в ситуаціях фрустрації має такі особливості, як відсутність прагнення подолати труднощі, реалізація мотиву діяльності шляхом спрощення завдання, втрата усвідомленого зв’язку діяльності з метою завдання, некритичне ставлення до отриманого результату, здійснення дій і операцій, які не передбачалися інструкцією. В статті наведені приклади розв'язання ситуацій фрустрації розумово відсталими учнями з протоколів експериментального дослідження.
