Abstract:
В статті аналізується діяльність об’єднань цукрозаводчиків пореформеної доби, їх роль у процесі монополізації цукрової промисловості. Розглядаються угоди в сфері акціонування, страхування, кредитування підприємств цукроваріння. Особливу увагу приділено подіям, які безпосередньо передували створенню синдикату. Сформульовано висновок про неможливість визнання ранніх об’єднань цукрозаводчиків суто монополістичними; скоріш їх треба розглядати як підґрунтя подальшої монополізації галузі.