Abstract:
У статті аналізуються проблеми територіального устрою України як багатоскладового суспільства. Визначаються головні особливості унітаризму та детально розглянуто федералізм. Унітарна держава – це єдине державне утворення, що складається з адміністративно-територіальних одиниць, які підкоряються центральним органам влади й не мають ознак державної незалежності. Федеративний державний устрій неоднорідний. У різних країнах він має свої особливості, що визначаються історичними умовами утворення федерації і насамперед етнічним складом населення країни, своєрідністю побуту й культури народів, що входять у союзну державу. Ретроспективно аналізується бачення бажаного територіального устрою країни українськими вченими і політичним діячами 19-20 століть. У вітчизняному науковому середовищі визначились два по суті протилежні підходи. Прибічники першого відстоювали модель унітарної децентралізованої держави, другого – вважали більш прийнятним федеральний устрій України. Констатується тяглість цих суперечок, особливо в полеміці М.Драгоманова та Д.Донцова. На основі соціологічних досліджень визначено відношення мешканців Галичини та Донбасу до унітарної і федеративної моделі державотворення. Спостерігається, що зріс відсоток прибічників федералізації на Донбасі, але цього року на Донбасі ідея розділення України на декілька держав знайшла підтримку майже чверті населення. Це – новий елемент політичної свідомості в регіоні, який раніше не фіксувався.
