Патріотизм і соціальний капітал як сімейство індикаторів педагогічного налаштування людини на дію

Abstract

Статтю присвячено розгляду патріотизму і соціального капіталу за зв’язками і механізмами їх ментального походження, що прискорюють виховну, освітню і педагогічну діяльності на шляху до налагодження в Україні ринкових процесів. Прискорення підтверджується, якщо проявляє себе сполука функції нематеріального активу патріотизму, функції генерації додаткової вартості соціального капіталу і виховної функції розвитку конкурентоспроможної людини. Засобом існування пошукового зв’язку слугує індикатор розвитку події, нації чи людини, що досягається завдяки зовнішньому педагогічному впливу. Зовнішнє середовище для освітньої системи формує основи, які за ринковим сприйняттям реальності утвердження суспільних процесів дає змогу сприйняти як об’єктивні, бо народногосподарська система переводиться на демократичні основи, а виокремлена галузь передає в аналіз вмотивовані зразки розвитку в людині патріотизму і соціального капіталу як феномени підсилення продуктивних можливостей суспільства. Патріотизм за своїм первинним походженням і сплавом функцій поєднує в собі компоненти єдності, сили і стійкості нації за прикметами сприйняття природності оточення та відтворення соціальних рис приналежності до генотипу, звичаїв, язику, глибинного почуття любові до Батьківщини і беззавітного служіння їй і своєму народу, використовуючи для цього рушійні стани та розмаїття можливостей людського ресурсу; соціальний капітал за такими самими вимогами поєднує у собі відношення до компонентів соціально-економічних обставин і умов накопичення групового ресурсу шляхом встановлення зв’язку між економічним розвитком суспільства і розміром сукупного капіталу, що узгоджуються з домінантами соціально-економічного укладу, релігійно-ідейних та матеріально-споживчих цінностей; освітня система поєднує в собі функцію організатора виховного та педагогічного впливу на людину, виступаючи в ролі консолідатора процесів розвинення гармонійних починань сприйняття реальності персоніфікаторами патріотизму і соціального капіталу за ринковою спрямованістю держави на відтворення життєзабезпечення.