Компетентнісний підхід як складник системної модернізації фізичного виховання в умовах Нової української школи

Abstract

У статті здійснено теоретичний аналіз впровадження компе тентнісного підходу як базового елемента системної трансформації фізичного виховання в умовах реалізації концепції «Нова українська школа». Авторами обґрунтовано, що модернізація галузі не може обмежуватися лише оновленням переліку вправ чи зміною нормативних показників, оскільки такі зміни мають фрагментарний характер і не забезпечують сталого результату. Вона потребує системної перебудови всієї структури педагогічного процесу, перегляду ціннісних орієнтирів, змісту освіти та дидактичних стратегій, спрямованих на формування особистості учня. Застосування методології системного підходу дозволило виокремити взаємозв’язок між цільовими, змістовими та результативними компонентами фізичного виховання як цілісного процесу. Доведено, що ефективність модер нізації значною мірою залежить від узгодженості цих компонентів та їх орієнтації на кінцевий результат – сформованість ключових і предметних компетентностей учнів. Особлива увага приділяється механізмам формування ключових компетентностей учнів через впровадження варіативних модулів та новітніх видів спорту (петанк, чирлідинг, флорбол), які сприяють розвитку не лише фізичних якостей, а й м’яких навичок (soft skills), зокрема комуніка тивності, командної взаємодії, відповідальності та саморегуляції. Розкрито роль учителя фізичної культури як системного оператора змін та фасилітатора освітнього процесу. Аргументовано, що сучасний педагог має володіти високим рівнем адаптивності, здатністю до проєктування інклюзив ного, безпечного та диференційованого освітнього середовища, а також готов ністю до впровадження інноваційних педагогічних технологій. Обґрунтовано, що компетентнісний підхід виступає інтегруючим чинником, який поєднує теоретичну підготовку учнів із їхньою здатністю застосовувати руховий досвід у повсякденному житті для зміцнення здоров’я та успішної соціалізації. Окреслено перспективи подальшого розвитку галузі, пов’язані з цифро візацією освітнього процесу, впровадженням інноваційних систем моніторингу фізичного стану учнів, а також розширенням варіативної складової навчальних програм. Зазначено, що такі зміни сприятимуть підвищенню ефективності фізичного виховання та забезпеченню його відповідності сучасним соціальним запитам.