Еволюція рухливих і спортивних ігор у контексті історії фізичної культури в системі міждисциплінарної підготовки здобувачів вищої освіти

Abstract

У статті концептуалізовано еволюційну динаміку ігрових практик як базисний детермінант міждисциплінарного синтезу в системі підготовки фахівців галузі фізичної культури. На основі історикопорівняльного аналізу розвитку ігрової діяльності від давньосхідних систем до античних, середньовічних, козацьких та британських форм інституціоналізованого спорту розкрито закономірності трансформації правил, організаційних структур і тактичних моделей. Показано, що історичні форми ігор виконують функцію прототипів сучасних освітніх компонентів та відображають генезу професійних компетентностей – стратегічних, організаційно-управлінських, соціально-комунікативних і рефлексивних. Розроблено структурно-функціональну модель інтегрованої підготовки здобувачів вищої освіти, яка охоплює історико-аналітичний, етнокультурний, практико-методичний, контрольно-оцінювальний та рефлексивно-адаптивний блоки. Обґрунтовано доцільність інтеграції національних традицій фізичного виховання, зокрема козацької етнопедагогіки та пластового руху, із принципами британської моделі спорту ХІХ століття як основи стандартизації та регламентації змагальної діяльності. Наукова новизна дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні історичних форм ігрової діяльності як структурних чинників професійної підготовки та у визначенні механізмів їх інтеграції в освітні програми спеціальностей А4.11 Середня освіта. Фізична культура та А7 Фізична культура і спорт. Практичне значення роботи полягає у можливості використання запропонованої моделі під час модернізації змісту навчальних дисциплін, удосконалення критеріїв оцінювання та формування цілісного професійного мислення майбутніх фахівців.