Системний підхід до управління інноваційними проєктами у фізичному вихованні старшокласників та методологічні засади оцінювання їх ефективності

Abstract

У статті представлено теоретичне обґрунтування та результати практичного впровадження моделі системного управління інноваційними проєктами у фізичному вихованні старшокласників. Доведено, що трансформація запитів покоління Z зумовлює необхідність переходу від репродуктивних методів навчання до розбудови цифрового освітнього середовища, де педагог виконує роль менеджера та фасилітатора. Крізь призму системного підходу обґрунтовано синергію фізичних навантажень та ІКТінструментарію як чинника адаптивності освітнього процесу. Автором розроблено алгоритм реалізації гейміфікованого проєкту, що базується на персоналізованих траєкторіях успіху та конвертації рухової активності у цифрові бали досвіду. Методологічну валідність результатів підтверджено методами математичної статистики, що засвідчили позитивну динаміку внутрішньої мотивації учнів 10–11 класів. Сформована модель управління інноваціями є релевантною стратегії НУШ та має потенціал для широкого масштабування в національній системі освіти.