Психоедукація учасників бойових дій як засіб попередження посттравматичних стресових розладів

Abstract

У дослідженні здійснено комплексний аналіз теоретико-методологічних засад психоедукації як методу психологічної допомоги військовослужбовцям у запобіганні розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Визначено основні чинники, що впливають на прояви бойового стресу та механізми його переростання у ПТСР. Досліджено етіологічні та патогенетичні аспекти розвитку ПТСР, його діагностичні критерії, а також небезпечні наслідки для психічного, фізіологічного та соціального функціонування учасників бойових дій. У роботі представлено науково обґрунтовану програму психоедукації військовослужбовців як інструмент профілактики ПТСР. Визначено мету, завдання та особливості побудови програми, розкрито зміст психоедукаційних занять, їхні форми, методи та механізми впровадження у військових підрозділах. За результатами емпіричного дослідження ефективності програми психоедукації проведено аналіз її впливу на засвоєння військовослужбовцями знань про механізми бойового стресу, методи саморегуляції та психологічну стійкість. Доведено, що високий рівень довіри до викладача та адаптовані під військову аудиторію методи навчання сприяють підвищенню мотивації до збереження психічного здоров’я, зниженню рівня тривожності та формуванню навичок саморегуляції в бойових умовах.