Методи формування критичного мислення особистості

Abstract

Глобалізаційні процеси та інформаційне перенасичення світового простору, соціально-політична нестабільність та воєнний стан в Україні зумовлюють необхідність формування критичного мислення громадян, починаючи з дошкільного дитинства. У науковому дискурсі критичне мислення розуміється як певна інтелектуальна здатність особистості до свідомого аналізу інформації, аргументованого оцінювання фактів, подій та явищ, формулювання власної позиції на основі системи ціннісно-смислових орієнтацій та глибокої рефлексії. Саме такі здатності є запорукою психологічної безпеки громадянина в мінливому світі, коли він спроможний ефективно протистояти маніпуляціям та потоку викривленої інформації з різних джерел. Тож, інтеграція технології критичного мислення в освітній процес закладів освіти різних ланок є вкрай важливим завданням. Зауважимо, що в арсеналі означеної технології існує чимало методів формування критичного мислення, отже, метою статті є їх систематизація відповідно до провідної мисленнєвої діяльності характеристика з точки зору педагогічного потенціалу в становленні критичності мислення. Під методом формування критичного мислення розуміється цілеспрямований спосіб організації різних видів діяльності (навчальної, виховної або соціально-комунікативної), який стимулює в особистості здатність до усвідомленого аналізу інформації, аргументованого судження, логічного мислення, самостійного прийняття рішень і рефлексії. Визначено такі методи формування критичного мислення у структурі відповідної технології: дискутивні (дискусії / дебати, коло ідей / кошик ідей, метод «Шість капелюхів» (Е. де Боно), фасилітований діалог, мозковий штурм, «мозаїка» / «ажурна пилка»), проблемно-пошукові (метод кейсів, метод проблемних питань з відкритим закінченням, евристична бесіда, метод гіпотез, «Древо припущень», дослідницькі задачі), логіко-аналітичні (логічні задачі та парадокси, порівняльний аналіз), класифікація, логічні схеми, інтелект-карти, графіки, діаграми Вена, кола Ейлера, «Ромашка Блума», «Кубик Блума», «Риб’яча кістка» , «Кластер), методи роботи з медіаінформацією (критичний аналіз медіатекстів, фактчекинг, інфографіка), аналітико-рефлексивні (таблиця «ЗХД» (знаємо – хочемо дізнатись ‒ дізналися», «Займи позицію», барометр), рефлексивні (щоденник спостережень / роздумів (рефлексивний щоденник), метод «Я-тверджень», метод «ПМЦ» (плюс – мінус – цікаво), коло рефлексії, метод «П’ять чому?», діаграму самопізнання, есе, сенквейн, методи «ПРЕС «Шкала думок»).