Педагогічна компетентність педагога у формуванні критичного мислення громадян

Abstract

В умовах сучасного суспільства, що характеризується перенасиченістю інформації, глобальними викликами та стрімкими змінами формування критичного мислення громадян стає провідною стратегією держави. У даному контексті освіті належить вагома роль у формуванні такого типу мислення громадян, а професійна підготовка майбутніх педагогів має переорієнтуватися на формування такого типу педагогічної компетентності, що сприятиме моделюванню освітнього процесу на засадах ціннісносмислової освітньої парадигми, що зорієнтовує на самостійне пізнання. Педагогічна компетентність педагога визначається як інтегративна професійна якість, що вміщує знання, уміння, навички, професійні цінності та особистісні характеристики, що дозволяють ефективно реалізовувати професійну педагогічну діяльність відповідно до сучасних освітніх вимог. Акцентовано на необхідності орієнтації педагогічної компетентності педагога на формування критичного мислення підростаючого покоління як вимоги часу. Структурними компонентами педагогічної компетентності педагога з урахуванням необхідності формування критичного мислення у підростаючого покоління визначено: мотиваційно-ціннісний (орієнтація на загальнолюдські цінності, усвідомлення значення критичного мислення в освіті й житті людини, а також професійній діяльності; установка на формування критичного мислення здобувачів освіти, громадян); когнітивний (знання про теорію критичного мислення, методику його розвитку й формування на різних вікових етапах); операційний (уміння впроваджувати технологію формування критичного мислення в освітній процес); рефлексивний (уміння оцінювати ефективність власної педагогічної діяльності). Провідними умовами формування педагогічної компетентності педагога визначено: сформоване критичне мислення педагога; набуття педагогом знань про критичне мислення на методологічному, теоретичному, методичному, технологічному рівнях; упровадження технології формування критичного мислення, як на етапі професійної підготовки або перепідготовки, так і під час професійної діяльності педагога; максимальне використання можливостей формальної і неформальної освіти; використання цифрових ресурсів та інтерактивних платформ; побудова індивідуальної педагогічної траєкторії педагога з метою розвитку власної педагогічної компетентності для формування критичного мислення громадян.